Заходи психологічної реабілітації осіб з інвалідністю

1. Психологічна реабілітація осіб з інвалідністю включає:
— психологічну діагностику слухачів з метою виявлення і вирішення проблем, що заважають їх інтеграції в соціум (вступне, проміжне та випускне тестування);
— розробку на основі отриманих даних індивідуальних планів реабілітаційних заходів та заповнення індивідуаль­них психологічних карт слухачів;
— навчання прийомам та методам саморегуляції, самовиховання, самонавчання, формування позитивної мотивації щодо соціальних настанов на життя, професію, працю;
— надання психологічних консультацій слухачам для вирішення психологічних проблем;
— проведення групової роботи, спрямованої на розвиток у слухачів навичок спілкування, інтелектуальних здібностей, впевненості у собі, самос­відомості, самопізнання, самоповаги, саморегуляції, твор­чих здібностей, подолання стресо­вих ситуацій тощо.
За результатами попереднього психологічного тестування та індивідуальних співбесід із вступником практичним психологом розробляється індивідуальний план психологічного супроводу, де максимально враховуються особливості його фізичного стану, потреба у психологічній і педагогічній корекції, планується проведення індивідуальної та групової роботи.
Згідно з планом психологічного супроводу проводиться індивідуальна та групова робота зі слухачами, спрямована на вирішення слухачами психологічних проблем та набуття необхідних навичок; ефективну адаптацію до умов навчання; виявлення складнощів взаємодії слухачів і налагодження взаєморозуміння та співпраці; виявлення конфліктних ситуацій, що виникають у навчальних групах, та сприяння їх вирішенню.
Індивідуальна робота включає психопрофілактику, психокорекційну допомогу та надання психологічних консультацій (за зверненням)

2. Психологічна реабілітація дітей з інвалідністю включає:

1. Психологічна діагностика – психологічне обстеження дитини-інваліда, визначення її індивідуального психологічного стану з метою виявлення можливих відхилень у психофізичному розвитку та прогнозування можливостей її інтеграції в суспільство.

2. Психологічна корекція – це спрямований і обґрунтований психологічний вплив на психічні структури особистості (пізнавальну, мотиваційну, емоційно-вольову, комунікативну) з метою виправлення наявних відхилень та забезпечення повноцінного розвитку й функціонування особистості.

3. Психологічне консультування – організоване спілкування, взаємодія між двома людьми шляхом бесіди, у ході якої психолог надає допомогу, спрямовану на підтримку дитини, на роботу з її станами, переживаннями, взаєминами, проблемами, конфліктами.

4. Психологічна профілактика – своєчасне попередження відхилень у сприйманні та поведінці дітей-інвалідів та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктних ситуацій.

5. Психологічне прогнозування – це передбачення шляху і характеру подальшого розвитку дитини-інваліда на основі всіх пройдених до певного часу етапів дослідження, яке складається з урахуванням загальної динаміки розвитку дитини та її компенсаторних можливостей.

6. Педагогічна реабілітація – застосування засобів спеціального навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями здоров’я з метою формування особистості, яка володіє певним рівнем знань.

7. Проведення психологічної діагностики особистості дитини-інваліда, визначення та використання форм, методів, засобів, терміну та процедур психологічної корекції, консультування тощо.

8. Навчання прийомам та методам саморегуляції, самовиховання, самонавчання, формування позитивної мотивації щодо соціальних настанов на життя, професію, працю.

9. Проведення індивідуальної психокорекційної роботи.

Проводить практичний психолог: Климова Олена Леонідівна

Закінчила Донецький Інститут Соціальної Освіти за спеціальністю «Психологія» у 2003 році, в центрі працює з лютого 2017 року.

За додатковою інформацією та роз’ясненнями звертатися за телефоном

0994712554